Международные документы. 1997 г.

 

Угода
між Міністерством енергетики Сполучених Штатів Америки і Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України про співробітництво у галузі підвищення безпеки українських об'єктів поводження радіоактивних відходів, дослідницьких реакторів та ядерних науково-дослідних організацій

Міністерство енергетики Сполучених Штатів Америки і Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, далі - "Сторони",

• висловлюючи свою підтримку заходів з підвищення безпеки українських об'єктів поводження радіоактивних відходів, дослідницьких реакторів та ядерних науково-дослідних організацій та
• зобов'язуючись здійснювати співробітництво у межах програми підвищення ядерної безпеки об'єктів поводження радіоактивних відходів, дослідницьких реакторів та ядерних науково-дослідних організацій, у тому числі проводити обмін досвідом та інформацією з питань ліцензування, що пов'язані з експлуатацією таких об'єктів, порядку звітності про події, що пов'язані з безпекою, та аналізу відхилень від нормальної роботи таких об'єктів,

домовились про таке.

Стаття I

Міністерство енергетики США надає Міністерству охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України консультаційні та навчальні послуги і технічну допомогу у розробці програм регулювання та супутніх заходів з ліцензування у галузі експлуатації об'єктів поводження радіоактивних відходів, включаючи радіоактивні відходи отримані з Чорнобильського об'єкта "Укриття", дослідницьких реакторів і ядерних науково-дослідних організацій.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України користується консультаційними та навчальними послугами і технічною допомогою, які воно отримує згідно з цією Угодою, виключно з метою підвищення безпеки об'єктів поводження радіоактивних відходів, дослідницьких реакторів та ядерних науково-дослідних організацій відповідно до завдань та умов цієї Угоди.

Для втілення цієї Угоди буде створено Спільний комітет з питань співробітництва (СКС) Міністерства енергетики США і Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України. Збори СКС проводяться періодично за погодженням Сторін, але не рідше одного разу на рік по черзі у Сполучених Штатах і в Україні, якщо Сторони не погодяться про інше.

СКС вживає заходів, що необхідні для ефективного втілення цієї Угоди, включаючи розробку конкретних проектів і програм співробітництва, призначення відповідних інститутів та організацій як головних виконавців проектів, а також підготовку рекомендацій, які відповідали б вимогам Сторін.

У процесі втілення цієї Угоди Сторони проводять технічні обговорення. За домовленістю Сторін можуть бути створені спільні робочі групи технічних фахівців для обміну технічною інформацією та надання Сторонам консультацій з технічних питань, що пов'язані з ефективним втіленням цієї Угоди.

Міністерство енергетики США не надає гарантій придатності будь-якого обладнання або інформації, які було передано для використання або застосування Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України або будь-якою третьою особою. Міністерство енергетики США не несе відповідальності за забезпечення правильного використання або експлуатації будь-якого обладнання, матеріальних цінностей, витратних матеріалів, навчання та послуг, які було надано Міністерству охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України відповідно до цієї Угоди.

Стаття II

Кожна Сторона має право за умовою письмового повідомлення іншої Сторони призначати представників з технічних питань щодо обладнання, матеріальних цінностей, витратних матеріалів, навчання та послуг, які було надано відповідно до цієї Угоди.

Стаття III

До складу обладнання, матеріальних цінностей, розхідних матеріалів, навчання та послуг, які надаються Міністерству охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України відповідно до цієї Угоди, може входити допомога у таких сферах співробітництва (за умовою узгодження Сторонами):

• допомога у розробці та впровадженні регулюючих та нормативно-інструктивних документів з питань аналізу, оцінки та інспекційної перевірки безпеки, забезпечення якості, аварійної готовності, а також програм ліцензування експлуатуючих організацій (операторів);
• допомога у використанні та застосуванні обладнання, матеріалів та послуг;
• допомога у навчанні та підвищенні кваліфікації українських інспекторів ядерних об'єктів, операторів об'єктів поводження радіоактивних відходів, дослідницьких реакторів та ядерних науково-дослідних організацій, а також іншого персоналу; та
• інші галузі (за умовою узгодження Сторонами), що відповідають умовам цієї Угоди. У випадку, коли внаслідок такої допомоги створено інтелектуальну власність (наприклад експериментальні, дослідницькі або проектні роботи), відносно такої інтелектуальної власності діють положення Додатка про інтелектуальну власність до цієї Угоди.

У межах цієї Угоди дозволяється обмін тільки несекретною інформацією.

Якщо не узгоджено інше, всі витрати внаслідок втілення цієї Угоди відносяться на рахунок Сторони, яка зробила ці витрати. Виконання зобов'язань, які передбачає ця Угода, залежить від наявності отриманих фондів, ресурсів, персоналу та підлягає чинному законодавству країн Сторін.

Стаття IV

Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України перевіряє все обладнання, матеріальні цінності та витратні матеріали, що їх одержано відповідно до цієї Угоди, та протягом 10 днів з моменту одержання надає Міністерству енергетики США письмове підтвердження про те, що таке обладнання, матеріальні цінності та витратні матеріали було успішно доставлено в узгоджений пункт, і що вони відповідають специфікаціям, що були спільно визначені Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України і Міністерством енергетики США. Будь-які обладнання, матеріальні цінності та витратні матеріали, що не відповідають таким специфікаціям, слід повернути для заміни у Сполучені Штати через Посольство США у Києві протягом 30 днів з моменту одержання.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України співпрацює з відповідними українськими установами з метою забезпечення того, щоб Міністерство енергетики США, його персонал, підрядчики та персонал підрядчиків мали можливість імпортувати в Україну та експортувати з України будь-які обладнання, витратні та інші матеріали та послуги, що потрібні для втілення цієї Угоди.

Стаття V

Захист та встановлення прав на інтелектуальну власність, відповідних інтересів та авторських відрахувань здійснюються відповідно до умов та положень, що їх встановлено у Додатку.

Стаття VI

Заходи та допомога в рамках цієї угоди будуть виконуватись згідно з положеннями Американсько-української угоди про гуманітарне та технічне співробітництво від 7 травня 1992 р.

Стаття VII

За умовою взаємного погодження Сторони можуть укладати додаткові письмові домовленості з метою втілення положень цієї Угоди. У разі будь-якої суперечності між цією Угодою та будь-якою такою домовленістю положення цієї Угоди мають переважну силу.

Протягом виконання цієї роботи Сторони координують її з Комісією ядерного регулювання США, якщо це необхідно, для виконання завдань цієї Угоди у питаннях, що входять до компетенції Комісії.

Стаття VIII

Ця Угода набуває чинності з дати її підписання та залишається чинною протягом п'яти років. Цю Угоду може бути змінено або поширено за умовою письмового погодження Сторін або розірвано будь-якою Стороною за умовою повідомлення іншої Сторони про такий намір у письмовій формі за 90 днів.

Вчинено у Відні, Австрія 1 вересня 1997 р. у двох примірниках, кожний англійською та українською мовами, причому всі примірники мають однакову силу. За Міністерство охорони За Міністерство енергетики навколишнього природного Сполучених Штатів Америки середовища і ядерної безпеки України

Додаток
Інтелектуальна власність

Відповідно до Статті V Угоди:

Сторони забезпечують відповідний та ефективний захист інтелектуальної власності, яку створено або надано відповідно до цієї Угоди та відповідних домовленостей з її втілення. Сторони погоджуються негайно повідомляти одна одну про будь-які винаходи або роботи, що є об'єктом авторського права, які виникли відповідно до цієї Угоди, а також своєчасно забезпечувати захист такої інтелектуальної власності. Розподіл прав на таку інтелектуальну власність здійснюється відповідно до цього Додатка.

I. Сфера застосування

А. Цей Додаток діє відносно всіх видів сумісної діяльності, які відповідають цій Угоді, за виключенням випадків, коли інше конкретно узгоджене Сторонами або призначеними ними особами у письмовій формі.

Б. У межах цієї Угоди термін "інтелектуальна власність" має значення, яке викладене у Статті 2 Конвенції з встановлення Всесвітньої організації інтелектуальної власності, яку укладено у Стокгольмі 14 липня 1967 р.

В. У цьому Додатку розглянуті питання розподілу прав, інтересів та авторських відрахувань між Сторонами. Кожна Сторона забезпечує одержання іншою Стороною прав на інтелектуальну власність, що розподілені відповідно до цього Додатка шляхом одержання цих прав від власних учасників на підставі контракту або, якщо необхідно, іншими юридичними засобами. У іншому відношенні цей Додаток не змінює та не завдає шкоди такому розподілу між Стороною та громадянами її країни, який регулюється законодавством та практикою країни такої Сторони.

Г. Спори відносно інтелектуальної власності, що виникають у зв'язку з цією Угодою, повинні розв'язуватися шляхом обговорення між відповідними інститутами-учасниками або, якщо це необхідно, між Сторонами або їх представниками. За умовою взаємного погодження Сторін спір може бути передано до арбітражного суду відповідно до стосовних правил міжнародного права для розв'язання, яке має юридичну силу, що зобов'язує до його виконання. Якщо Сторони або їх представники не погодяться про інше у письмовій формі, у розв'язанні такого спору слід застосовувати арбітражні правила ЮНСІТРАЛ (Комісії ООН з права міжнародної торгівлі).

Д. Розірвання, припинення або закінчення терміну дії цієї Угоди не впливає на права та зобов'язання, встановлені цим Додатком.

II. Розподіл прав

А. Кожна Сторона має право на одержання невиключної і невідмінної ліцензії, що не передбачає будь-яких авторських відрахувань, на переклад, відтворення та відкрите розповсюдження в усіх країнах статей з науково-технічних журналів, звітів та книг, які є безпосереднім результатом співробітництва відповідно до цієї Угоди. В усіх примірниках робіт, які захищено авторським правом, виконано у згоді з цим положенням та відкрито розповсюджено, слід вказувати прізвища авторів кожної такої роботи, якщо автор не відмовляється безсумнівно від цього.

Б. Права на інтелектуальну власність в усіх її формах, які (права) не описано у наведеному вище параграфі II(А), розподіляються наступним чином:

1. Наукові працівники у відрядженні (наприклад, науковці, головною метою відрядження яких є підвищення кваліфікації) одержують права на інтелектуальну власність відповідно до правил інституту, що їх приймає. Крім того, кожний науковий працівник у відрядженні, прізвище якого наведене поряд з іншими винахідниками, має право на одержання відповідної частини будь-яких авторських відрахувань від ліцензування такої інтелектуальної власності, які отримує інститут, що його приймає.
2. (а) Щодо інтелектуальної власності, яку створено протягом спільних досліджень (у тому числі спільних дослідницьких проектів, виконання яких передбачене домовленостями з втілення шляхом відрядження персоналу, що приймає участь у таких проектах), наприклад, коли Сторони, організації-учасники та їх персонал домовилися заздалегідь про склад робіт, кожна Сторона має право на отримання всіх прав та інтересів у межах своєї території. Права та інтереси у третіх країнах встановлюються у домовленостях з втілення. Якщо у відповідних домовленостях з втілення дослідницька робота не вважається "спільними дослідженнями", права на інтелектуальну власність, що виникають внаслідок досліджень, розподіляються відповідно до параграфа II(Б)(1). На додаток до цього, кожна особа, прізвище якої наведене поряд з іншими винахідниками, має право на одержання частини будь-яких авторських відрахувань від ліцензування такої інтелектуальної власності, які отримує одна з організацій-учасників.
   (б) Незважаючи на положення параграфа II(Б)(2)(а), якщо інтелектуальна власність певного типу вважається такою відповідно законодавству країни одної Сторони, але не вважається такою у країні іншої Сторони, Сторона, законодавство країни якої передбачає охорону такого типу інтелектуальної власності, набуває всіх прав та інтересів в усіх країнах світу. Втім особи, прізвища яких наведені поряд з іншими авторами інтелектуальної власності, мають право на авторські відрахування відповідно до параграфа II(Б)(2)(а).

III. Ділова конфіденційна інформація

У випадку, коли відповідно до цієї Угоди створюється або надається інформація, яку Сторони або їх представники своєчасно кваліфікують як ділову конфіденційну інформацію, кожна Сторона та її учасники захищають таку інформацію відповідно до стосовних законів, нормативних документів та адміністративної практики. Інформацію може бути кваліфіковано як "ділову конфіденційну", якщо особа, яка володіє такою інформацією, може здобувати з цього економічні вигоди або одержувати конкурентну перевагу у порівнянні з тими, хто не має такої інформації, а також якщо така інформація не є загальновідомою або відкритою для громадськості з інших джерел і якщо власник раніш не розголошував таку інформацію без своєчасного встановлення вимоги щодо зберігання її конфіденційності.

Международные документы. 1997 г.