Доповiдь про стан середовища в Донецькiй областi за 1996 рiк

4. Радiацiйна безпека

Данi про радiацiйний фон областi, вмiст в природному середовищi природних i штучних радiонуклiдiв, змiну їх концентрацiї з течiєю часу були отриманi Артемiвською ГРЕ ПГО "Донбасгеологiя" в розвиток виконаних радiометричних i гаммаспектрометричних дослiджень.

Природний радiацiйний фон формується природними радiоактивними елементами, що мiстяться в гiрничих породах, водi, рослинностi, грунтi i космiчним випромiнюванням. Iстотний вплив на змiну радiацiйного фону чинить радiоактивне випадання продуктiв, що утворюються при ядерних випробуваннях, аварiї на АЕС, ядерний паливний цикл, зольний викиди електростанцiй. Зафiксованi рiвнi потужностi експозицiйної дози зовнiшнього гамма-випромiнювання розподiленi по територiї Донецької областi нерiвномiрно i варiюють вiд 5 мкР/г на пiвночi до 55 мкР/г на сходi, складаючи в середньому на бiльшiй частинi територiї 12- 16 мкР/г. Рiвнi радiацiї, що перевищують 20 мкР/г, зафiксованi в схiднiй частинi областi в смузi радiоактивного забруднення, що утворилася в результатi випадання атмосферних осадкiв пiсля аварiї на Чорнобильськiй АЕС. Ця смуга розмiрами 100 х 40 км довгаста в субмеридiональному напрямi з пiвнiчного сходу (м. Дебальцево) на пiвденний захiд (м. Старобешево) i захоплює великi населенi пункти: Дебальцево, Єнакiєво, Макiївку, Харцизськ, Шахтарськ, Торез, Снiжне, Моспiно, Iловайськ, Старобешево. На данiй територiї видiляються чотири аномальних перевищення, де рiвнi радiацiї знаходяться за межами 30 мкР/г: пiвденнiше м. Дебальцево, в районi ж/д станцiї Рiдкодуб (30-55 мкР/г); пiвденнiше м. Єнакiєве (30-32 мкР/г); пiвденнiше м. Шахтарська (30-35) мкР/г; в районi п. Зуївка i м. Харцизська (30-34 мкР/г). На iншiй частинi смуги забруднення рiвнi радiацiї знаходяться в межах 20-29 мкР/г.

При дослiдженнi розподiлу штучних радiонуклiдiв в грунтах визначення проводилися тiльки на цезiй-137 i цезiй-134. Цезiй-134 вiдноситься до короткоживучих штучних радiонуклiдiв i має перiод напiврозпад 2,06 року. Цей iзотоп виявлявся в схiднiй частинi областi в смузi радiоактивного забруднення, а на iншiй територiї зустрiчався в дуже низьких концентрацiях або взагалi був вiдсутнiй. У даний час щiльнiсть забруднення грунтiв на бiльшiй частинi територiї областi досягає 0,1 Ki/км² i вiдповiдає величинi забруднення грунтiв цезием-137, обумовленiй попереднiм глобальним випаданням вiд ядерних вибухiв.

На основi результатiв що проводилися з 1990 р. по даний час гамма-спектрометричних дослiджень проб води з основних водозаборiв областi встановлено, що концентрацiя природних радiонуклiдiв в пiдземних водах незначна i згiдно НРБ-76/87 не перевищує ГДК для питної води. Штучнi радiонуклiди в дослiджених пробах води не виявленi.

Дослiдження поверхневих водотокiв i водоймищ охоплювали рiки Сiверський Донець, Бахмутку, канал Сiверський Донець-Донбасс, Слов'янське, Миронiвське, Вуглегiрське, Горлiвське (резервне) i Донецьке водосховища. Як i в пiдземних водах, концентрацiя радiонуклiдiв виявилася дуже низькою - в одиницях об'ємної активностi вона по всiх об'єктах спостереження, за винятком Донецького водосховища, склала:

• радiй-226 - 4,2*10-¹²Ki/л;
• радiй-228 - 7,4*10-¹²Ki/л;
• калiй-40 - 3,8*10-¹¹Ki/л,

що значно нижче за ГДК для питної води.

У поверхневих водах Донецького водосховища спостерiгалися бiльш високi концентрацiї природних радiонуклiдiв:

• радiй-226 - 1,2*10-⁹Ki/л;
• радiй-228 - 1,6*10-⁹Ki/л;
• калiй-40 - 11,7*10-⁹Ki/л.

Вмiст штучних радiонуклiдiв - стронция-90 i цезия-137 - вiдповiдно склало 5*10-¹³Ki/л i 1,5*10-¹²Ki/л.

На пiвнiчному i пiвнiчно-захiдному узбережжi Азовського моря фiксуються мiсця з пiдвищеною радiоактивнiстю, яка викликана намиванням з дна моря монацитового пiску iз вмiстом торiю до 11000 Бк/кг. МЕД на окремих дiлянках досягає 600 мкР/г.

Iстотний вплив на змiну радiацiйної обстановки завдає радон, що видiляється з надр i будiвельних матерiалiв. Дослiдження радоновидiлення з грунту i будiвельних матерiалiв показали, що концентрацiя радону на поверхнi грунту в окремих дiлянках територiї i в житлових будiвлях (особливо одноповерхових) часто досягає значних величин i перевищує гранично-допустимi концентрацiї (ГДК), установленi НРБ-76/87 навiть для професiйних працiвникiв. Вважається, що до 70 % шкiдливого впливу радiоактивностi на населення зв'язано з радоном в житлових будiвлях. За даними американських радiологiв вiд 2,0 до 40,0 тисяч смертей вiд рака легкого в США сталося вiд вдихання радону в житлах. У практицi геофiзичнихдослiджень нерiдкi випадки, коли слаборадiоактивний породи мiстять в своїх пустотах i трiщинах радону в кiлькостях в сотнi i тисячi разiв бiльше, нiж радiоактивнi.

У Донецькiй областi джерела iонiзуючого випромiнювання використовуються на 308 пiдприємствах. Загальна кiлькiсть джерел - 3890 (без пожежних повiдомлювачiв Донецької залiзницi). З них 2600 - радiоiзотопнi прилади (РIП) технологiчного контролю, 775 - пожежних повiдомлювачiв. Сумарна активнiсть цих джерел перевищує 4500 Кi. Майже жодне пiдприємство, яке використовує ДIВ, не має вiдповiдної лiцензiї. Показники активностi джерел представленi в таблицi 4.-1.

Таблиця 4.-1. АКТИВНIСТЬ ДЖЕРЕЛ (БЕЗ МЕДИЧНИХ) В ДОНЕЦЬКIЙ ОБЛАСТI (данi облСЕС)

Пункту збору i поховання радiоактивних вiдходiв в областi немає, тому вiдходи (в основному це джерела з РIПов) здаються на поховання на Харкiвський спецкомбiнат

Доповiдь про стан середовища в Донецькiй областi за 1996 рiк