Доповiдь про стан середовища в Донецькiй областi за 1996 рiк

2. Стан навколишнього природного середовища в Донецькiй областi

2.1. Основнi тенденцiї змiн стану навколишнього середовища

Сумарний викид шкiдливих речовин в повiтря в 1996 роцi склав бiльше чвертi сумарного обсягу таких речовин, що викидаються в атмосферне повiтря України. Викиди шкiдливих речовин вiд стацiонарних джерел в порiвняннi з 1995 роком зменшились на 211 тис. т (11 %), що вiдбулося головним чином за рахунок спаду виробництва i частково виконання природоохоронних заходiв на пiдприємствах областi. Однак, незважаючи на зниження викидiв, загальнi їх обсяги залишаються високими, що обумовлює високi рiвнi забруднення атмосфери (Додатки 2.1.-1, 2.1.-2). Так, середньорiчнi концентрацiї пилу в Донецьку та Макiївцi складають 1,7 - 2,0 ГДК; двооксиду азоту в Донецьку, Макiївцi, Горлiвцi, Єнакiєвi, Дзержинську - 2,2 - 3,1 ГДК; фенолу в Донецьку, Горлiвцi, Єнакiєво, Дзержинську, Марiуполi - 1,3 - 4 ГДК; амiаку в Донецьку, Горлiвцi, Марiуполi - 1,5 - 3,3 ГДК. Середньомiсячнi концентрацiї бенз[а]пирену в Донецьку коливались вiд 5 до 24 ГДК, в Макiївцi - 7,1 ГДК.

Незважаючi на зменшення забору води пiдприємствами областi в 1996 роцi на 272 млн. м³(9 %), об'єм забруднених стiчних вод, що скинутi в рiчки та Азовське море, в порiвняннi з минулим роком збiльшився на 2 % i склав четверту частину по країнi. В цiлому, через вiдсутнiсть коштiв у Донецькiй областi припинено будiвництво, розширення та реконструкцiя бiологiчних очисних споруд у мiстах Горлiвка, Макiївка, Добропiлля, Артемiвськ, Новий Свiт, Комсомольське та iнших.

Практично всi рiчки областi вiдносяться до категорiї "забруднених" або "значно забруднених" (Додатки 2.1.-3 - 2.1.-19). Вони втрачають значення як джерела питної води та зон рекреацiї. Гранично допустимi концентрацiї (ГДК для рибогосподарських водойм) органiчних речовин в цих водоймах перевищуються у 2 - 6 разiв, азоту амонiйного у 2 - 8, фенолiв у 2 - 24, нафтопродуктiв 2 - 90 разiв. У подiбному станi знаходиться i Азовське море. В морськiй водi в районi м. Марiуполя вiдмiчається постiйне перевищення ГДК по фенолу у 4 рази, нiтратам до 15,5 разiв, нафтопродуктам у 5 разiв (Додаток 2.1.-20).

В областi в 1996 роцi утворилось близько 42,9 млн. т промислових вiдходiв та 6 млн.м³твердих побутових вiдходiв (ТПВ). Лише частина промислових вiдходiв (14 %) знаходить застосування як вториннi ресурси. Смiттєпереробних та смiттєспалювальних заводiв в областi немає. Фактично всi ТПВ вивозяться на звалища та полiгони, бiльшiсть з яких експлуатуються десятки рокiв, внаслiдок чого вичерпали свої можливостi.

Не вирiшується проблема використання вiдходiв вуглевидобутку та вуглезбагачування, золошлакiв, вiдходiв металургiї. У зв'язку зi збiльшенням долi твердого палива, його зольностi в останнi роки збiльшились обсяги утворення золошлакiв. Ступiнь їх використання залишається низькою.

Особливу небезпеку становлять високотоксичнi промисловi вiдходи. В областi вiдсутнi полiгони по захороненню та заводи по знешкодженню та переробцi неутилiзованих токсичних вiдходiв. Бiльшiсть накопичувачiв переповненi та знаходяться у незадовiльному станi. Це приводить до розмiщення високотоксичних вiдходiв на звалищах побутових вiдходiв та iнших непристосованих до цього мiсцях.

Практично у всiх мiстах i районах областi мають мiсце випадки нерацiонального використання земель. Hезадовiльно проводиться робота по рекультивацiї земель. Область має найбiльш еродованi землi, рiлля еродована на 69,7 %, що в порiвняннi з 1961 р. на 300 тис. га бiльше. Грунти безперервно забруднюються шкiдливими речовинами, що мiстяться у викидах промислових пiдприємств i транспорту, iде їх засолення i забруднення через високу мiнералiзацiю i забрудненiсть поливних вод. Шкiдливi речовини потрапляють у грунт iз накопичувачiв, мiсць складування вiдходiв, а також через нерацiональне використання отрутохiмiкатiв i мiнеральних добрив сiльськогосподарськими пiдприємствами. Залишається низьким рiвень впровадження альтернативних технологiй захисту рослин.

Гостро стоїть питання знешкодження близько 450 т непридатних та заборонених до використання пестицидiв.

Екстремальнi природнi збурення в 1996 р. по областi не спостерiгалися.

В схiднiй частинi областi, що попала пiд один з слiдiв пiсля аварiї на Чорнобильської АЕС, видiляються вiсiм дiлянок з щiльнiстю забруднення вiд 0,5 до 1,73 Ki/км², захоплюючих м.м. Дебальцево, Шахтарськ, Амвросiєвку, Макiївку, Старобешево, Торез, Харцизськ, Моспiно. До 1989 р. щiльнiсть забруднення цих грунтiв, що перевищує 0,5 Ki/км², носила площинний характер. У даний час рiвнi забруднення мiсцевостi бiльше за 0,5 Ki/км² локалiзованi i розподiляються у виглядi окремих плям.

Динамiка зниження в смузi забруднення максимальних концентрацiй цезiя-137 в одиницях поверхневої активностi за перiод 1987-1995 р.р. така:

• 1987 р. - 6,99 Ki/км²;
• 1988 р. - 2,65 Ki/км²;
• 1989 р. - 2,71 Ki/км²;
• 1995 р. - 1,73 Ki/км²;
• 1996 р. - 1,65 Ki/км².

Данi змiни, очевидно, можуть бути поясненi перерозподiлом iзотопу по площинi i, можливо, на глибину.

В адмiнiстративно-територiальному розподiлу за звiтний перiод змiн немає. За рахунок уточнення загальної площi Луганської та Донецької областей, загальна площа Донецької областi зменшилась на 0,1 тис. га i складає 2651,7 тис. га.

Сiльгоспугiддя областi займають 2048,6 тис. га, або 77 % всiєї площi, у тому числi рiлля-1667,8 тис. га (62 %). забезпеченiсть рiллею в Українi на одного мешканця складає 0,68 га, в Донецькiй областi - 0,30 га, або на 44,1 % менше державного показника. Щiльнiсть населення на 1 км² складає бiльше 200 мешканцiв.

За звiтний перiод в областi впровадженi заходи по полiпшенню використання земель. Господарствами введено в дiю за рахунок несiльськогосподарських угiдь 3 тис. га, рiллi 2,1 тис. га.

Одночасно вiдбулося зменшення сiльгоспугiдь за рахунок вiдведення земель для несiльськогосподарських потреб на 0,3 тис. га, рiллi 0,1 тис. га та переведення в несiльськогосподарськi угiддя 0,7 тис. га (Додаток 2.2.-1).

Площа зрошуваних та осушених земель залишилась без змiн i становить: зрошуваних 198,4 тис. га, осушених 4,7 тис. га.

В областi нараховується понад 16 тис. га ярiв та майже 24 тис. га деградованих земель, 4 тис. га яких потребують рекультивацiї.

За звiтний перiод в областi вiдновлено 201 га вiдпрацьованих земель, якi переданi в сiльгоспкористування.

В зв'язку зi спадом виробництва i слабким фiнансовим станом, заходи по вiдновленню зруйнованих земель практично не проводяться. Проте, за минулий рiк, площа вiдновлених земель, в порiвняннi з 1994 роком, збiльшилась на 27 га.

Hезадовiльно проводиться робота по рекультивацiї земель на пiдприємствах Мiнпрому та Держвуглепрому України. Особливо незадовiльний стан по рекультивацiї земель на пiдприємствах ВО "Донецьквугiлля", "Макiїввугiлля", "Добропiллявугiлля", Микитiвському ртутному комбiнатi, на пiдприємствах концерну "Донецькбудматерiали". Так, на пiдприємствах ВО "Донецьквугiлля" пiд породними вiдвалами зайнято 715 га земель, а в 1996 роцi не рекультивовано жодного гектара.

Промисловими пiдприємствами при розробцi та видобуваннi корисних копалин, а також будiвництвi рiзних об'єктiв знято у 1996 р. 476 тис.м³ родючого чорнозему, а використано для рекультивацiї i покращання малородючих земель лише 308 тис. м³. Збiльшення накопичення родючого шару грунту склало 168 тис. м³, а в цiлому накопичено 23815 тис. м³.

В зв'язку з Постановою Верховної Ради України вiд 18.12.90 р. "Про земельну реформу", в областi створено 2203 фермерських господарств, яким передано 52 тис. га земель, в тому числi 43,5 тис. га рiллi. Для колективного садiвництва передано 24,1 тис. га, пiд городи 36,4 тис. га, для ведення особистого господарства 145,8 тис. га.

В Донецькiй областi 1217 тис. громадян мають право на приватизацiю земельних дiлянок. Hа 1.01.96 року приватизовано 122 тис. дiлянок, що складає 10%. Актiв на право приватної власностi на землю видано 46 тис. громадян.

Hайбiльший вiдсоток приватизованих земель в Добропiльському - 48,6, Тельмановському - 48,2, Першотравневому - 43,8 та Амвросiївському - 47,5 районах. Станом на 1.01.96 року iз 302 суб'єктiв права колективної власностi на землю, розроблено проектiв роздержавлення i приватизацiї земель в 301 господарствi.

В Донецькiй областi реорганiзовано 3 колективних сiльгосппiдприємства: КСП iм. Ленiна Артемiвського району, КСП Росiя Ясинуватського району, КСП Iванiвське Красноармiйського району.

Вперше в Українi цим господарствам наданi сертифiкати на земельну частку. Hа перспективу запланована видача сертифiкатiв в 65 господарствах областi.

Донецька область має найбiльш еродованi землi, рiлля еродована на 69,7 %, що в порiвняннi з 1961 р. на 300 тис. га бiльше.

Згiдно до комплексної програми пiдвищення родючостi грунтiв Донецької областi на 1988-2005 роки, затвердженої на засiданнi колегiї агропромислового комiтету Донецької областi (Протокол N 4 вiд 20.04.88 р.), за перiод 1991-95 р.р. з активної сiвозмiни треба було вивести 59,5 тис. га земель. Але, консервацiя деградованої рiллi проведена лише на 16,1 тис. га, в тому числi в минулому роцi залужено лише 600 га. Hе проводяться роботи по залуженню еродованих земель в господарствах Ясинуватського, Слов'янського, Старобешевського та iнших районiв. Жодного з розроблених 61 проектiв контурно-мелiоративної системи землеробства в 1996 роцi не застосовано у виробництвi.

Практично у всiх мiстах i районах областi мають мiсце випадки нерацiонального використання земель. Так, Стародубiвською сiльською Радою народних депутатiв Першотравневого району iз земель КСП "Зоря" фермеру Єлiстратову I.В. надiлено 30 га сiльгоспугiдь, котрi використовуються не за призначенням. Слов'янським райвиконкомом прийнято рiшення про вилучення за нерацiональне використання земель КСП "Сiверський Донець" з передачею їх орендному пiдприємству "Донрибкомбiнат". В цiлому по областi по фактам нерацiонального використання земель, та використання їх не по цiльовому призначенню вилучено i передано в держзапас 211,2 тис. га, з них рiллi 132,5 тис. га. Досi мають мiсце факти самовiльного захоплення земель. Так, шахтою "Росiя" ВО "Селiдоввугiлля" пiд породний вiдвал самовiльно зайнято 7,5 га рiллi. Шахтами ВО "Донецьквугiлля" пiд породнi вiдвали без оформлення вилучення земельних дiлянок зайнято понад 100 га сiльгоспугiдь.

Радами народних депутатiв базового рiвня iз земель запасу вилучаються земельнi дiлянки без оформлення вiдповiдних договорiв, що заперечує ст. 24 Земельного Кодексу.

Мiсцевими Радами народних депутатiв не здiйснюється належний контроль за створенням i виконанням режиму в водоохоронних смугах. Hа землях радгоспу "Червоний молочар", КСП "Україна" Слов'янського району, КСП iм. Ленiна Великоновосiлкiвського району проводиться розорювання прибережної смуги рiчок та використання цих земель для сiвби сiльськогосподарських культур, що сприяє зростанню ерозiї.

З метою збiльшення врожаю сiльгоспкультур в агропромисловому комплексу областi в 1996 роцi було внесено 2752,7 т отрутохiмiкатiв, що на 666,7 т бiльше, чим в минулому роцi. Яди були внесенi на площi 1054,4 тис. га. В теперiшнiй час в господарствах областi знаходиться майже 450 т непридатних для застосування засобiв захисту рослин.

Проте, сiльгосппiдприємства областi лише на незначних площах впроваджують прогресивнi методи обприскування сiльгоспкультур. Практично не використовуються смуговi внесення ядiв.

Залишається низьким рiвень впровадження альтернативних технологiй захисту рослин. Бiологiчнi заходи захисту були впровадженi лише на площi 50,7 тис. га, що на 82,3 тис. га менше 1995 року.

Для користувачiв ядами проблемними залишаються питання змiцнення матерiально-технiчної бази їх збереження та застосування. Тiльки 328 господарств областi (iз 450) мають спецiальний дозвiл на роботу з ядами. Hизький рiвень забезпеченостi господарств вiдповiдними документами, що дозволяють працювати з ядами, пояснюється низькою матерiальною базою їх збереження.

В областi здiйснюється монiторинг за родючiстю грунтiв, забрудненням їх ядами, важкими металами, радiонуклiдами. В систему монiторингу включено 43 господарства областi, закладено 117 постiйних дiлянок спостереження.

В 1996 роцi залишкiв пестицидiв в грунтах областi та джерелах зрошення не знайдено. Забрудненiсть грунтiв важкими металами вiдповiдає слабкому та середньому рiвням.

Рiвень змiсту мiдi в грунтах радгоспiв iм. Горького, АПК Донбас та "Hижньокринський" Амвросiївського району перевищує ГДК у 1,5 разу. Значне забруднення земель цинком знайдено в радгоспi "Хiмiк" Костянтинiвського, в КСП iм. Ворошилова Слов'янського районiв. Сiль свинцю вiдмiчено на всiх обслiдуваних дiлянках. Максимальне забруднення земель кадмiєм вiдмiчено в господарствах Олександрiвського, Артемiвського та Костянтинiвського районiв. Максимальне забруднення ртуттю знайдено в колгоспi "Шлях до комунiзму" Артемiвського, радгоспi "Хiмiк" Костянтинiвського районiв. Hайбiльше забруднення важкими металами вiдмiчено в грунтах прилеглих дiлянок, розташованих поряд з великими промисловими мiстами, а також грунтах зрошуваних дiлянок та садiв.

На територiї областi розвiдано близько 500 родовищ корисних копалин загальнодержавного i мiсцевого значення, з них експлуатується близько 300. З 50 видiв корисних копалин, розвiданих в надрах областi, добувається 32. Найбiльш iнтенсивно розробляються родовища кам'яного вугiлля (бiльше за 140 з 162 розвiданих), цегельної сировини (бiльше за 50), будiвельних формовочних пiскiв (близько 40), будiвельного каменю (близько 30). Iнтенсивно розвiдуються i здаються в експлуатацiю родовища вогнетривких i тугоплавких глин, декоративного i облицювального каменю.

Бiльшiсть гiрничодобувних пiдприємств не мають лiцензiй на право користування надрами (лiцензiї мають лише 55 пiдприємств); практично вiдсутнi державнi акти на землекористування та iнвентаризацiю земель. Мають мiсце самовiльне займання земель. Не ведеться видобуток супутнiх корисних копалин. Не всi пiдприємства мають проекти гiрничих вiдводiв, та виробiтку запасiв. Є порушення технологiї вiдсипки гiрничих вiдвалiв, очищення i скиду стiчних i кар'єрних вод.

По областi розвiдано i затверджено 84 дiльницi пiдземних вод з сумарною кiлькiстю експлуатацiйних запасiв 1057,6 тис. куб. м за добу. На цих дiльницях споруджене 52 групових водозабору, з яких експлуатується 49. Рiзними хазяйствами i органiзацiями добуваються пiдземнi води з бiльше за 2000 артезiанських свердловин.

На територiї областi розвiдкою родовищ корисних викопних i бурiнням свердловин на воду займаються близько 30 спецiалiзованих геологорозвiдувальних органiзацiй, якими на кiнець 1996 р. отриманi лiцензiї на розвiдку 64 родовищ.

Iнтенсивна розробка корисних викопних, їх переробка надають негативний вплив на геологiчне i навколишнє середовище, активiзують геологiчнi екзогеннi процеси, мiнять фiзико-механiчнi властивостi i склад почво-грунтiв, пiдземних i зверхнiх вод.

Розробка кам'яного вугiлля шахтами викликає просадку поверхнi над гiрничими виробiтками, яке в свою чергу змiнює крутизну схилiв рельєфу, сприяє техногенному розвитку оповзнiв, ерозiї, пiдтоплення. Пiд порiднi вiдвали i проммайданчики шахт зайнято 25 тис. га. З цiєї величезної площi вiдбувається постiйне забруднення атмосфери, пiдземних i зверхнiх вод. Пiд розробкою корисних копалин вiдкритим способом знаходиться близько 20 тис. га площi областi.

Тривогу викликає рiвень забруднення пiдземних вод i стан контролю за ним. У 1994 р. в областi постiйно велося спостереження за режимом пiдземних вод i рiвнем їх забруднення по 400 свердловинах регiональної режимної мережi, створеної як основа монiторингу пiдземних вод i по багатьох десятках свердловин вiдомчих режимних мереж. З 1995 р. цi роботи практично припиненi через вiдсутнiсть фiнансування. По вiдомчих спостережливих полiгонах i режимних мережах контроль проводиться не бiльш нiж на 10 % пiдприємств забруднювачiв пiдземних вод. До кiнця 1997 р. iснує загроза виходу з ладу всiєї регiональної режимної мережi спостережливих свердловин.

Надмiрне антропогенне навантаження на воднi об'єкти призвело до того, що якiсть води в бiльшостi рiк вже не вiдповiдає вимогам навiть для промислового водопостачання. Стiк рiк, що знаходяться в зонi впливу промислово-мiських вузлiв з iнтенсивним сiльським господарством, пiдтримується в межений перiод тiльки за рахунок шахтних i стiчних вод. Iнтенсивний техногенний вплив на гiдросферу i грунт призводить до виснаження i забруднення пiдземних вод. Багаторiчна експлуатацiя пiдземних водозаборiв привела до утворення депресiйних воронок з пониженням рiвнiв вiд 2 до 20 м, а в карбонтнiй товщi - до 40-80 м. Пiдземнi води забрудненi шкiдливими хiмiчними речовинами i високомiнералiзованими розчинами.

Воднi ресурси областi формуються за рахунок транзитної притоки поверхневих вод, в основному по р. Сiверський Донець з Харкiвської областi, мiсцевого рiчкового стоку, що формується в межах областi i експлуатацiйних запасiв пiдземних вод. Крiм того, як джерело технiчного водопостачання використовується морська вода.

Мiсцевий стiк рiк Донецької областi, зосереджений в басейнах Сiверського Донця, Приазов'я i Нижнього Приднiпров'я, регулюється 152 водосховищами загальним об'ємом 891,2 млн. м³ i 1014 ставками загальним об'ємом 195,8 млн. м³.

У областi затвердженi i зареєстрованi запаси пiдземних вод в кiлькостi 1067,1 тис. м³ на добу.

Для водопостачання населення, промисловостi i сiльськогосподарського виробництва з природних водних джерел забрано в 1996 р. 2925 млн. м³ води, в тому числi морської - 798 млн. м³. Загальний об'єм вiдбору води по областi за минулий рiк, в порiвняннi з 1995 р. зменшився на 9 %. У 1996 р. вiдбiр води з поверхневих джерел склав 2327 млн. м³, з пiдземних - 598 млн. м³.

Основними джерелами водопостачання служать: канал Сiверський Донець-Донбас, водосховища i пiдземнi водозабори. Iстотне значення в промисловому водопостачаннi Марiупольського металургiйного комбiнату "Азовсталь" має використання морської води - прямоточне водопостачання для цiлей охолоджування.

У додатках 2.4.-1,2 приведенi показники вiдбору i використання води, загалом по областi, а також по мiстах i районах.

У 1996 р. 966 водоспоживачами було використано 2308 млн. м³ води, (в тому числi морської - 798 млн. м³), що на 241 млн. м³, або на 10.4 % менше, нiж в 1995 р.

Найбiльш водоємкими галузями промисловостi в 1996 р. було використано свiжої води:

• в металургiї - 280.9 млн. м³ (без врахування морський);
• енергетицi - 265.8 млн. м³;
• машинобудуваннi - 46.84 млн. м³;
• комунальному господарствi - 523,0 млн. м³;
• сiльському господарствi - 251.8 млн. м³.

У порiвняннi з 1995 р. це склало:

• в металургiї - менше на 7.4 %;
• енергетицi - менше на 8.6 %;
• машинобудуваннi - менше на 13.1 %;
• комунальному господарствi - менше на 4.1 %;
• сiльському господарствi - менше на 42,2 %.

Фактична продуктивнiсть систем оборотного водопостачання в 1996 р., склала 9549 млн. м³, або на 11.3 % менше, нiж в 1995 р.

У основному, таке велике зниження об'єму оборотної води сталося на енергетичних пiдприємствах i в рiзних галузях промисловостi з найбiльш розвиненою системою оборотного водопостачання:

• в металургiї - на 361 млн. м3 (11.7 %);
• енергетицi - на 854 млн. м3 (15.1 %);
• вугiльної промисловостi - 54.8 (9.6 %)
• хiмiї i нафтохiмiя - на 23.7 млн. м3 (9.5 %).

Зниження об'ємiв використання води в оборотних системах зв'язане iз загальним спадом виробництва.

Загальний об'єм стiчних вод, що утворюються в минулому роцi склав 1988 млн. м³, що на 127 млн. м³, або на 6.4 % менше, нiж в 1995 р.

У порiвняннi з попереднiм роком скид забруднених (без очищення) стiчних вод збiльшилося на 20.9 млн. м³ (9 %), але зменшився на 3.8 млн. м³ (0.5 %) скид недостатньо-очищених стiчних вод. Таке збiльшення забруднених (без очищення ) стiчних вод зв'язане iз збiльшенням огорожi морської води на охолоджування обладнання i скид в рiку Кальмiус ( на 9.4 %) i об'ємом скидiв при аварiйних ситуацiях.

Основними забруднювачами водних об'єктiв як i ранiше залишаються пiдприємства металургiйної промисловостi - Марiупольськi металургiйнi комбiнати iм. Iллiча i "Азовсталь", Енакиєвськi металургiйний i коксохiмiчний заводи, Макiївський i Авдiївський коксохiмiчнi заводи i iншi., вугiльної промисловостi - практично всi шахти, Кiровсько-Ждановськi очиснi споруди госппобутових стiчних вод ПО "Октябрьвугiлля", комунального господарства - очиснi споруди мiст Артемiвськ, Добропiлля, Макiївка, Дiмiтрово, Костянтинiвка та iншi.

Бiльшiсть рiк областi вiдноситься до категорiї брудних i дуже брудних. Причина цього як в надходженнi у воднi об'єкти забруднених стiчних вод, в т.ч. зливових, так i в значнiй акумуляцiї забруднюючих речовин в донному вiдкладеннi.

У 1996 р. в областi зареєстроване 28 аварiй, в результатi яких у воднi об'єкти було скинуто 5108 тис. м³ забруднених стiчних вод, за що пiдприємствам i органiзацiям Держуправлiнням пред'явленi позови.

Не зменшується кiлькiсть аварiйних скидiв стiчних вод в мiстах Марiуполь, Костянтинiвка, Добропiлля, Селiдово, Красноармiйськ, Дiмiтрово i рядi iнших. Основна причина - незадовiльний технiчний стан очисних споруд i мереж каналiзацiї, перевантаження очисних споруд (багато якi об'єкти експлуатуються бiльше за 20-25 рокiв i були спорудженi без достатнього запасу потужностi), вiдсутнiсть належних служб експлуатацiї, спецiалiзованих будiвельних i ремонтних пiдроздiлiв, недостатнє фiнансування.

Надто незадовiльно працюють очиснi споруди в сiльськiй мiсцевостi.

У зв'язку з ситуацiєю, що склалася Госуправлiнням спiльно з iншими контролюючими органiзацiями, проведена колегiя по охоронi малих рiк вiд забруднення i винесено Постанову, яка зобов'язує всi пiдприємства, виконувати заходи щодо охорони i рацiонального використання водних ресурсiв.

Продовжує зростати концентрацiя солей практично по всiх рiках областi. Однiєю з основних причин цього є скид високомiнералiзований шахтно-рудничних вод, з якими у водоймища щорiчно поступає бiльше за 800 тис. т солей. Область щорiчно втрачає резерв питної води, завдається непоправна шкода сiльському господарству, енергетицi. Бiльшiсть водосховищ питної води iз-за пiдвищеної мiнералiзацiя i жорсткостi не вiдповiдають вимогам ГОСТ 2767-84 "Джерела централiзованого господарсько-питного водопостачання". Питання про перевод Ольховського водосховища, яке є водоприймачем шахтних вод в категорiю технiчних досi не вирiшений.

Продовжує залишатися високим вмiст хлоридiв в р. Сiверський Донець на виходi з Донецької областi. Високий вмiст хлоридiв, викликаний впливом Райгородського розсолопромисла з природним розвантаженням солей в рiку, а також дренуванням старого недiючого накопичувача "Бiле море" Слов'янського содового заводу.

Триває забруднення водоносних горизонтiв рiзними речовинами в результатi фiльтрацiї накопичувачiв металургiйних i коксохiмiчних пiдприємств областi, Дзержiнського фенольного заводу, Краматорського заводу "Енергомашспецсталь", Дружковського машинобудiвного i заводiв металевих виробiв, i iнших пiдприємств i органiзацiй.

Прогресує забруднення пiдземних вод нафтопродуктами в Артемовськiм районi. Фронт забруднення просувається по балцi Каменка. Джерела цього забруднення - проммайданчик Лiсичанського НПЗ i Лiсiчанський роздавальний блок нафтопродуктiв (Луганська обл).

Як i ранiше високi рiвнi забруднення водних ресурсiв реєструються в Енакиєвськом, Донецько-Макiївському i Пiвнiчному промрайонах.

У 1996 р. тривали роботи по розчищанню русел малих рiк, а також берегозакрiплюючi роботи. Усього розчищене близько 3 км (Додаток 2.4.-3), що вище, нiж в 1995 р., але надто недостатньо для полiпшення екологiчного стану рiк областi.

Внаслiдок частих аварiйних ситуацiй на каналiзацiйних мережах, постiйних скидiв забруднених стiчних вод в рiках областi спостерiгається пiдвищене мiкробне забруднення. Щорiчно органами СЕС проводиться близько 10 тисяч лабораторних дослiджень води природних водних об'єктiв. Процент вiдхилення проб води по бактерiйних показниках в рiках в 1996 роцi досягав: в р. Грузськiй - 33.1 %, в р. Казений Торець - 12.5 %, в р.Кривий Торець - 15.6 % i т.д. У басейнi рiки Кринки був виявлений холерний вiбрiон Ель-Тор. У перiод аварiйних скидiв з очисних споруд високе мiкробне забруднення перевищувало нормативи в 500 i бiльше разiв (м. Марiуполь та iнш.). У минулому роцi бактерiйне забруднення мала кожна 28 проба питної води, i їх питома вага зросла в порiвняннi з 1995 роком на 0.6 вiдсотка в мiстах i на два вiдсотки - в сiльськiй мiсцевостi. Основною причиною забруднення питної води є незадовiльне утримання i експлуатацiя водопровiдних i каналiзацiйних мереж i споруд.

У областi в минулому роцi перехворiло гострою дизентерiєю бiльше за 2.5 тис. чоловiк, вiрусним гепатитом - близько 18 тисяч, туберкульозом захворiло 2.5 тисячi. Захворюванiсть по цих групах iнфекцiй значно перевищує показники в Українi.

Пiдприємствами областi забрано води на 272 млн. м³ (9 %) менше, нiж в 1995 роцi, але об'єм забруднених стiчних вод, що скинутi в рiчки та Азовське море, в порiвняннi з минулим роком збiльшився на 2 % i склав 980 млн. м³, або четверту частину по країнi. Скид таких вод здiйснюють 192 пiдприємства i органiзацiї. Збiльшився також скид:

• органiчних речовин - на 600 т (8%);
• залiза - на 80 т (22 %);
• хрому - на 2,2 т (у 2 рази);
• свинцю - на 0,7 т (30 %).

Найбiльший вклад в загальний обсяг скиду забруднених стiчних вод i шкiдливих речовин з ними вносять пiдприємства чорної металургiї (47 %), комунального господарства (23 %), вугiльної промисловостi (16 %). Найбiльшу кiлькiсть стiчних вод скидає металургiйний комбiнат "Азовсталь" (м. Марiуполь) - 404 млн. м³ на рiк, або 40 % скиду областi. Металургiйний комбiнат iм. Iллiча (м. Марiуполь) скидає 46 млн. м³ стiчних вод, або 5 %. Скидають також забрудненi стоки Авдiївський коксохiмзавод - 3,8 млн. м³, Донецький металургiйний завод - 2,5 млн. м³, АТ "Стирол" (м. Горлiвка) - 19,2 млн. м³та iншi. Забрудненi стiчни води скидають 22 пiдприємства комунального господарства, найбiльшi з яких - виробниче управлiння водопровiдно-каналiзацiйного господарства м. Димитрова - 23,1 млн. м³, Макiївський мiскьводоканал - 17,4 млн. м³, Добропiлля - 7,6 млн. м³, Снiжне - 7,1 млн. м³, Ясинувата - 1,3 млн. м³, -i т.iн. Скидають забрудненi стiчнi води також близько 100 шахт Мiнвуглепрому.

Нижче наведенi приклади ефективностi роботи очисних споруд.

Так, Авдiївський коксохiмiчний завод входить до перелiку екологiчно небезпечних об'єктiв України. Бiологiчнi очиснi споруди заводу введенi в дiю в 1963 р. на спорудах проходять очистку побутовi стiчнi води заводу та м. Авдiївка. Проектна потужнiсть споруд - 33 тис.куб.м на добу, фактична - 10-12 тис. куб. м. За 1996 рiк у басейн р. Кривий Торець з цих споруд скинуто 3,77 млн. куб. м стiчних вод, з якими скинуто 130 т амiака, 37,1 т органiчних речовин та 1,5 т нафтопродуктiв. ГДС у стiчних водах постiйно перевищують БСК (1.2-2.4 рази), азот амонiйний (7.1-16.3), нафтопродукти (1.4-4.2), нiтрiти (1.6-2.1). Свого часу планувалося побудувати на очисних спорудах установку по деамон? ф? кац? ? ст? чних вод, але через в? дсутн? сть кошт? в буд? вництво не почалося. За 1996 р. пiдприємству за наднормативнi скиди були пред'явленi претензiї на суму 70 тис. грн.

Горлiвський хiмiчний завод також входить до перелiку екологiчно небезпечних об'єктiв Украiни. На теперiшнiй час завод майже не працює. Бiологiчнi очиснi споруди останнiй раз були реконструйованi у 1982 р. Стан споруд незадовiльний. Проектна потужнiсть їх -18 тис. куб. м на добу, фактична - близько 15 тис. куб. м. На споруди надходять побутовi води м. Горлiвка та хiмзаводу. За 1996 р. з цих споруд у басейн р. Садки було скинуто 5.5 млн. куб. м стiчних вод, з якими скинуто 46,8 т амiаку, 33,3 т органiчних речовин та 1,6 т нафтопродуктiв. ГДС постiйно перевищують завислi речовини (1.5-2 рази), БСК (1.5-1.8), азот амонiйний (2.0-5.4), нафтопродукти (2.5-10.1). За 1996 р. пiдприємству за наднормативнi скиди пред' явлена претензiя 2,7тис. грн.

На балансi Горлiвського акцiонерного товариства "Хвиля" (Мiськводоканал) знаходяться двi б? олог? чнi очиснi споруди: мiськi та Кондратiвськi. Мiськi споруди на 10-20 % перевантаженi, але працюють майже у проектному режимi. Кондратiвськi очиснi споруди введенi в дiю у 1946 р. Проектна потужнiсть - 1.5 тис. куб. м на добу, фактична - 1.7-2.0 тис.куб.м. Споруди майже повнiстю зруйнованi i не виконують своїх функцiй. Реконструкцiя споруд припинена через вiдсутнiсть коштiв. За 1996 р. у басейн р. Кринка скинуто 730 тис. куб. м стiчних вод, з якими скинуто 45,6 т амiаку, 345,2 т органiчних речовин та 4,5 т нафтопродуктiв. У цих водах ГДС постiйно перевищують БСК (3.5-6.4 рази), азот амонiйний (3.3-5.1), завислi речовини (2.5-3.0). За пiдсумками 1996 р. Горлiвською держiнспекцiєю екобезпеки за наднормативний скид АТ "Хвиля" готується претензiя.

Акцiонерний концерн "Стирол" (м. Горлiвка) входить до перелiку екологiчно небезпечних об' єктiв України. Забрудненi виробничi та побутовi води концерну подаються на бiологiчнi очиснi споруди цеху нейтралiзацiї та очистки прмислових стiчних вод. Споруди, якi були введенi в дiю у 1963 роцi , тричi реконструювалися (1965, 1979,1984 роки). Проектна потужнiсть - 35 тис. куб. м на добу, фактична - 53 тис. куб. м. Стан споруд - задовiльний. З стiчними водами скидається 111,6 т амiаку, 194,4 т органiчних речовин та 5,8 т нафтопродуктiв. ГДС в стiчних водах перевищують БСК та азот амонiйний. У 1996 р. за наднормативний скид пiдпри? мству пред' явлено претензiю на суму 6.4 тис. грн.

Єнакiївський коксохiмiчний завод входить до перелiку екологiчно небезпечних об' єктiв України. До 1996 р. скид забруднених стiчних вод заводу до р. Булавин здiйснювався через 3 зливових випуски. З 1996 р. стiчнi води випуску № 2 подаються до циклу гасiння коксу. У сiчнi цього року заводу видано припис про заборону скиду стiчних вод по випуску № 3 через те, що цi води дуже кислi (рН 2.4-2.7) i вмiщують в себе сiрчану кислоту. З стiчними водами скидається 2,4 т амiаку, 3,5 т органiчних речовин та 1,5 т нафтопродуктiв. Перевищення ГДС у стiчних водах випускiв № 2 i № 3 вiдмiчалося по азоту амонiйному (2.7-8.5 рази), роданiдам (3.7-11.8), цiанiдам (1.5-5.6), нафтопродуктам (2.1-26.0), фенолам - в деякi моменти у 210-1440 разiв. Скид стiчних вод заводу у минулому роцi становив 350 тис. куб. м.

У кiнцi 1996 р. через перемерзання трубопроводу, по якому подаються фенольнi води на гасiння коксу, мав мiсце перелив фенольних вод з вiдстойникiв у р. Булавин. Концентрацiя фенолiв у стiчних водах досягала 340 мг/л, азоту амонiйного - 36 мг/л. За цей скид пiдприємству пред' явлено претензiю на суму 53 тис. грн. За наднормативний скид забруднюючих речовин у 1996р. заводу пред' явлено претензiю на суму 4.7 тис. грн. Заплановане будiвництво бiохiмустановки через вiдсутнiсть коштiв на заводi припинено.

Єнакiївський металургiйний завод входить до перелiку екологiчно небезпечних об' єктiв України. Особливих зауважень, щодо виконання вимог водного законодавства, Держуправлiння до заводу не має. Щорiчний скид забруднених стiчних вод заводу до р.Булавин становить близько 10 млн.куб.м., з якими скидється скидається 23,1 т амiаку, 65,4 т органiчних речовин та 33,4 т нафтопродуктiв. Перевищення ГДС у стiчних водах вiдмiчається для нафтопродуктiв. За наднормативнi скиди у 1996 р. заводу пред' явлено претензiю на суму 4.6 тис. грн.

Макiївський коксохiмiчний завод входить до перелiку екологiчно небезпечних об' єктiв України. Разом з Єнакiївським КХЗ Макiївський коксохiмзавод є найбiльш небезпечним промисловим об'єктом областi. За 1996 р. через зливову каналiзацiю заводом у р. Грузська скинуто 276 тис. куб. м забруднених стiчних вод, з якими скидається 0,8 т амiаку, 30 кг нафтопродуктiв. В цих водах ГДК постiйно перевищують азот амонiйний (у 2.6-20.2 рази), роданiди (2.8-11.1), нафтопродукти (2.0-10.2), феноли (16.8-81.2). На початку 1995 р. на цьому пiдприємствi склалася аварiя, пiд час якої у р. Грузьку було скинуто майже 8 т масла. Збитки, заподiянi державi, склали 62 тис. грн. На початку квiтня цього року пiд час аварiї на вуглефабрицi заводу у рiчку було скинуто бiльше 250 куб. м забруднених вугiльним пилом та нафтопродуктами стiчних вод. На заводi планується здiйснити безскидну систему водопостачання. Одначе, через вiдсутнiсть коштiв ця робота ведеться дуже повiльно.

Марiупольский металургiйний комбiнат "Азовсталь" входить до перелiку екологiчно небезпечних об' єктiв України. Виробниче водопостачання комбiнату здiйснюється здебiльшого водою Азовського моря. Ця вода використовується в основному для охолодження технологiчного остаткування. Скид стiчних вод комбiнату здiйснюється по 9 випускам: 4 випуски морської води у р. Кальмiус i 5 - у Азовське море. За 1996 р. комбiнатом скинуто 403.7млн. куб. м стiчних вод, у тому числi - у рiчку 207 млн. куб. м, з якими скидається 520 т амiаку, 192 т органiчних речовин та 18,6 т нафтопродуктiв. У море - 196.7 млн. куб. м., з якими скидається 334 т амiаку, 3,9 т органiчних речовин та 11,8 т нафтопродуктiв. За наднормативний скид (в основному по сульфатам, хлорiдам та нафтопродуктам) у р. Кальмiус пiдприємству пред'явленi претензiї на суму 130 тис. грн.

Марiупольский металургiйний комбiнат iм. Iллiча входить до перелiку еколог? чно небезпечних об'єктiв України. Виробниче постачання комбiнату здiйснюється водою р. Кальмiус. Ст? чнi води пiдприємства в основному забрудненi нафтопродуктами та завислими речовинами. Скид цих вод здiйснюється у рiчки Кальчик (3 випуски) та Кальмiус (3 випуски). Через випуск № 1 скидаються стiчнi води з шламонакопичувача аглофабрики та газочисток мартенiвського, конверторного та iнших цехiв (основнi забруднення - органiчнi речовини - 106,9 т, амiак - 52,2 т та нафтопродукти - 20,8 т).

Випуски стiчних вод №№ 2, 3, 4, 5 - "умовно чистi".

Випуск № 6 формують освiтленi в шламонакопичувачi стiчнi води газочисток доменого цеху (основнi забруднення - завислi речовини та нафтопродукти). Скид стiчних вод у 1996 р. складав 45.8 млн. куб. м, у тому числi у р. Кальмiус - 16.6 млн. куб. м. За наднормативний скид забруднюючих речовин пiдприємству пред'явлено претензiї на суму 39.1 тис. грн.

На Димитрiвськi об'єднанi бiологiчнi очиснi споруди споруди скидають свої побутовi води мiста Красноармiйськ, Димитрове та Родинське. Споруди введенi в експлуатацiю у 1969 р. Проектна потужнiсть споруд - 41 тис. куб. м на добу, фактична - 60-63 тис. куб. м. Третина споруд знаходиться на реконструкцiї. Обеззаражування стiчних вод через вiдсутнiсть хлору не здiйснюється. Стiчнi води скидаються до балки Орсiвська (басейн р. Казений Торець). У 1996 р. кiлькiсть стiчних вод ставила 23.1 млн. куб. м., з якими скидається 161,4 т амiаку, 831,2 т органiчних речовин та 4,6 т нафтопродуктiв. Норми ГДС постiйно перевищують азот амонiйний, завислi речовини, бактерiологiчнi показники. За наднормативнi скиди Димитрiвському мiськводоканалу у 1996 р. була пред'явлена претензiя на суму 2.5 тис. грн.

У 1992 р. було завершено будiвництво 1 черги нових очисних споруд потужнiстю 50 тис. куб. м на добу. Одначе, через вiдсутнiсть коштiв на цих спорудах до теперiшнього часу не проведенi пуско-наладнi роботи i цi споруди в експлуатацiю не введенi.

Сумарний викид шкiдливих речовин в повiтря в 1996 роцi склав 1882,5 тис. т. Найбiльший внесок в викиди областi вносять пiдприємства вугiльної промисловостi (39,4 %), енергетики (30 %) та металургiї (27,3 %).

Найбiльший внесок в забруднення атмосфери областi в 1996 роцi внесли: Марiупольський металургiйний комбiнат iм. Iллiча - 216,2 тис. т (11,2 % вiд сумарного викиду шкiдливих речовин областi); Курахiвська ДРЕС - 149,2 тис. т (7,7 %); Марiупольський металургiйний комбiнат "Азовсталь" - 109,6 тис. т (5,3 %) та iншi.

На Макiївському коксохiмiчному заводi викиди забруднюючих речовин в атмосферу в 1996 роцi склали 1088,1 т i в порiвняннi з 1995 роком змешились бiльш як на 725 т. На пiдприємствi з 73 джерел викидiв лише 4 оснащенi пилогазоочисними спорудами, з яких 2 не працювали, 1 працювала неефективно. Крiм цього установки працювали з порушенням "Правил експлуатацiї установок очистки пилу i газу". Потребують оснащенням пилогазоочисними спорудами 39 джерел викидiв.

На Єнакiївському КХЗ викиди в атмосферу в 1996 роцi склали 5915 т забруднюючих речовин i в порiвняннi з 1995 роком зменшились на 1436,5 т (19,5 %). З 91 джерела викидiв 9 (15 %) оснащено пилогазоочисними спорудами, з яких 6 працювали неефективно.

На Горлiвському ВО "Стирол" викиди забруднюючих речовин в атмосферу в 1996 роцi склали 4028,2 т i в порiвняннi з 1995 роком зменшились на 1616,3 т, або на 29 %. Iз 71 пилогазоочисної установки експлуатуються 34, з яких 9 з порушенням "Правил експлуатацiї установок очистки пилу i газу", 2 установки працювали неефективно, 13 джерел викидiв потребують оснащення.

На Авдiївському КХЗ викиди забруднюючих речовин в атмосферу в 1996 роцi склали 33861,8 т, i в порiвняннi з 1995 роком зменшились на 985,5 т (3 %). З 291 джерела викидiв 10 (3 %) обладнано ПГОУ. З них 5 (50 %) працювали неефективно.

На Марiупольському меткомбiнатi iм.Iллiча викиди забруднюючих речовин в атмосферу в 1996 роцi склали 216170,1 т i, в порiвняннi з 1995 роком збiльшились на 138 т. З 394 джерел викидiв забруднюючих речовин 238 обладнано установками очистки газу та пилу, 114 джерел потребує обладнання, 28 ПГОУ працювали неефективно.

На Марiупольському меткомбiнатi "Азовсталь" викиди забруднюючих речовин в атмосферу в 1996 роцi склали 109571,1 т i, в порiвняннi з 1995 роком зменшились на 213,5 т. З 293 джерел викидiв ПГОУ обладнано 256, потребують обладнання 39 джерел викидiв, 4 ПГОУ працювали неефективно.

На Горлiвському хiмзаводi викиди забруднюючих речовин в атмосферу в 1996 роцi склали 45,3 т i, в порiвняннi з 1995 роком зменшились на 42,3 т (48 %). З 72 джерел викидiв забруднюючих речовин оснащено ПГОУ 31 джерело, потребують оснащення 25 джерел, 2 установки працювали неефективно.

На Макiївському меткомбiнатi викиди забруднюючих речовин в атмосферу в 1996 роцi склали .29182.т i, в порiвняннi з 1995 роком зменшились на 4726,2 т (14 %). З 119 джерел викидiв забруднюючих речовин оснащено ПГОУ 47 джерел, потребують оснащення 19 джерел, 5 ПГОУ несправнi, 10 установок працювали неефективно.

Зведенi показники оснащеностi i ефективностi ПГОУ по пiдприємствах, галузям промисловостi i населеним пунктам представленi в Додатку 2.5.-1.

Динамiка викидiв забруднюючих речовин вiд стацiонарних джерел загалом по областi i в населених пунктах, включаючи короткий коментар приведена в Додатку 2.5.-2. Данi для розрахунку транскордонний забруднення повiтря представленi в Додатку 2.5.-3.

Аналiз виконання заходiв по зменшенню викидiв шкiдливих речовин, передбачених локальними проектами нормативiв ГДВ на 1996 рiк, показав, що iз запланованих 314 заходiв ефективнiстю 38,8 тис. т/рiк виконано 253, ефективнiсть вiд впровадження яких склала 39,4 тис. т/рiк.

Через вiдсутнiсть фiнансування не виконано заходи:

• будiвництво корпусу обезводнення залiзовмiщуючих шлакiв на ОВ "ММК iм.Iллiча" з зменшенням викидiв забруднюючих речовин в обсязi 300 т/рiк;
• впровадження системи знепилювання ливарних дворiв ДП-4 в доменному цеху з ефективнiстю 400 т/рiк, та скипової ями ДП-4 ефективнiстю 170 т/рiк на ВАТ МК "Азовсталь";

• впровадження технологiї промивання хвостових газiв цеху фталiєвого ангiдриду силiкатної рiдини ефективнiстю 150 т/рiк на ВАТ "Авдiївський КХЗ;

• перехiд котельної печi з твердого палива на газоподiбне, ефективнiстю 1162,4 т/рiк на керамiкотрубному комбiнатi;
• затвердження будiвництва газоочисних споруд електросталеплавильної печi з ефективнiстю 1055 т/рiк на ВАТ "Енергомашспецсталь";

• виведення з експлуатацiї печi №2 та введення в експлуатацiю електропечi виробництва фiрми "Фукс" з газоочисткою, ефективнiстю 300 т/рiк i установки по пилопригнiченню бурого диму ливарного двору доменних печей №1 i №2 з ефективнiстю 100 т/рiк на ВАТ "Донецький металургiйний завод";
• реконструкцiя системи очищення коксового газу з метою отримання очищеного коксового газу з вмiстом сiрководню до 0,5 г/м³,ефективнiстю 1200 т/рiк на коксохiмзаводi.

Рубки головного користування в Донецькiй областi не проводяться. Стан лiсiв областi в цiлому задовiльний, за винятком лiсiв сiльськогосподарських пiдприємств, якi бажано передати до складу лiсового фонду держлiсгоспiв. Hегативно впливають на стан лiсiв лiсовi пожежи, якi збiльшелись на 446,6 га порiвняно з 1995 роком та на 377,2 га порiвняно з 1992 роком. Рубки догляду за лiсом та вибiрковi санiтарнi рубки в 1996 роцi проведенi на площi 3441 га. Проведення цих рубок у зв'язку з недостатнiм фiнансуванням зменшилось в порiвняннi з минулим роком на 2395 га та вiдповiдно на 4650 га, або в 2 рази менше, порiвняно з 1992 роком.

В порiвняннi з 1995 роком на 84 кубометри зменшились самовiльнi порубки в 1996 роцi.

За участю Держуправлiння прийнято Розпорядження голови облдержадмiнiстрацiї вiд 25.04.96 р. N270 "Про посилення заходiв по охоронi лiсiв областi вiд пожеж" та вiд 16.12.96 р. N879 "Про посилення заходiв по охоронi хвойних лiсiв вiд самовiльних рубок в передноворiчний перiод".

За данними лiсопатологiчного обстеження лiсiв держлiсгоспiв, площа осередкiв шкiдникiв, якi потребували заходiв боротьби, була в 1996 роцi 1189 га, або на 13 га менша порiвняно з 1995 роком та на 446 га в порiвняннi з 1992 роком.

Проведенi знищувальнi заходи боротьби з шкiдниками та хворобами лiсу на площi 869 га, в т.ч. бiологiчним засобом на площi 416 га, що становить 48 % (Додаток 2.6-1.).

З метою полiпшення екологiчного стану, враховуючи важливiсть збiльшення лiсистостi Донеччини, створення нових лiсiв та захисних лiсових насаджень для збiльшення ефективностi бiологiчного засобу оздоровлення довкiлля в перiод проведення акцiї "Зелена весна" в 1996 роцi держлiсгоспами на землях лiсового фонду посаджено 1252 га лiсових культур сосни, дубу та акацiї, в тому числi на вибалкових землях сiльськогосподарських пiдприємств - 842 га,iз них вздовж рiчок - 20 га, ставкiв - 184 га та водосховищ - 48 га. Hа площi 35 га створено полезахиснi лiсовi смуги. Посаджено 5 га плантацiй лiкарських рослин та 23 га плантацiй сосни для вирощування новорiчних ялинок. Пiдприємствами зеленого господарства закладено 68 га нових зелених насаджень i проведена реконструкцiя iснуючих на площi 134 га.

Крiм того, обласним об'єднанням "Донецьксадвинпром" закладено 31 га багаторiчних насаджень, в тому числi 18 га садiв i 13 - ягiдникiв.

Створення лiсових культур на територiї лiсового фонду залишається на рiвнi 1992 року, але обсяги робiт по озелененню мiст та iнших населених пунктiв зменшелись майже в 4 рази, а по реконструкцiї iснуючих насаджень в 2 рази, порiвняно з 1992 роком. В зв'язку з цим, питання про стан озеленювальних робiт по мiсту Донецьку було розглянуто на колегiї Держуправлiння в груднi 1996 року.

З метою полiпшення справи по пiдвишенню лiсистостi в Донецькiй областi прийнято Розпорядження голови облдержадмiнiстрацiї вiд 1.06.96 р. N367 "Про стан захисного лiсорозведення та заходiв по посиленню держконтролю за станом, використанням, вiдтворенням, охороною та захистом лiсiв областi" на пiдставi якого видано наказ ержуправлiння екологiчної безпеки в Донецькiй областi вiд 12.06.96 р. N42.

Головне проблемне питання, збiльшення лiсистостi територiї областi з 7 до 12 % за рахунок залiсення непридатних земель, може бути вирiшено при наявностi вiдповiдного фiнансування.

Стан лiсонасаджень области, якi не вiднесенi до лiсового фонду, на територiї мiст та селищ мiського типу в межах мiст по Донецькiй областi слiдуючий:

• площа - 89769 га, озелененiсть - 44 %, забезпечення ними одного мешканця областi - 167 кв.м чол., в тому числi по м. Донецьку - 18404 га, 29,1%, 159 кв.м. чол.
• Забезпеченнiсть зеленими насадженнями загального користування одного мешканця областi - 18,9 кв. м., в тому числi по м. Донецьку - 17,9 кв.м.

Питання охорони, рацiонального використання та вiдтворення об'єктiв тваринного свiту пов'язанi з загальними для Донбасу проблемами промислового забруднення середовища, непомiрної урбанiзацiї, розвитку гiдробудiвництва, сiльського господарства, засмiчення територiї областi промисловими та побутовими вiдходами, внаслiдок чого катастрофiчно скорочуються мiсця, придатнi для перебування диких тварин, погiршуються умови їх iснування.

Hе зважаючи на негативний вплив факторiв антропiчного походження на бiоценози, на територiї областi вiдмiчено бiльш 2000 видiв тварин: ссавцiв, птахiв, плазунiв, амфiбiй, комах та iнших. З них до Червоної книги України занесено 98 видiв, понад 140 видiв вiднесено до категорiї рiдкiсних на територiї областi, понад 50 видiв наземних хребетних тварин є об'єктами полювання.

Важливiшим засобом забезпечення дiйсної охорони тваринного свiту є збереження мiсць їх перебування, що можливе лише на умовах подальшого розвитку та поширення мережi територiй та об'єктiв природно-заповiдного фонду. В 1996 р. Продовжувались роботи по виявленню мiсць перебування тварин Червоної книги України з метою забезпечення їх охорони, аналiзу стану їх популяцiй, кiлькiстного складу. Однак, вiдсутнiсть методичної бази по веденню кадастру тваринного свiту не дає можливостi систематизувати накоплену iнформацiю.

В 1996 роцi Держуправлiнням погоджувались лiмiти користувачам мисливських угiдь на добування мисливських тварин. Враховуючи продовження зменшення чисельностi видiв мисливської фауни, деяким користувачам лiмiти на добування козулi, кабана, сiрої курiпки, фазана не погоджувались.

В 1996 роцi фактiв перевищення встановленних лiмiтiв використання диких мисливських тварин не зафiксовано. Звiт по використанню мисливської фауни в 1992-96 р.р. наведено у Додатку 2.7.-1.

Заяв вiд пiдприємств, органiзацiй та громадян на спецiальне використання об'єктiв тваринного свiту в наукових, культурно-освiтнiх, комерцiйних цiлях в органи Мiнекобезпеки в Донецької областi в минулому роцi не надходило.

В Донецькiй областi продовжувались роботи по штучному розведенню та розселенню мiсливської фауни. У 1996 роцi в угiддя областi було розселено 910 фазанiв та 50 суркiв-бабакiв. Загальна кiлькiсть популяцiї бабакiв становлює 530 одиниць у колонiях,розташованих в Добропiльському та Володарському районах. Значно погiршилися роботи по розселенню фазанiв. Так, в 1995 роцi фазанiв було розселено в 3 рази бiльше (3089 птахiв), нiж в 1996 роцi.

Загальна площа мисливських угiдь областi складає 2245,4 тис. га, з них 2228,3 тис. га охопленi мисливським упорядкуванням i, вiдповiдно до нормативних документiв, закрiпленi за пiдроздiлами Донецької областної органiзацii УТМР та лiсництвами ДЛГО "Донецьклiс".

За облорганiзацiєю УТМР, яка включає 18 районних, 10 мiських органiзацiй та областне мисливське господарство "Стильське", закрiплено 2204,1 тис. га угiдь, що складає майже 98 % всiєї площi.

За окремими лiсництвами ДЛГО "Донецьклiс" закрiплено 24,2 тис. га. У 1996 роцi на охорону, вiдтворення та облiк диких тварин витрачено 214,4 тис. грн, з них на охорону - лише 12,3 тис. грн. Hа вiдтворення мисливської фауни затрачено 198,5 тис. грн, включно витрати на оплату працi єгерiв. Hадходження вiд ведення мисливського господарства в областi склали 400,7 тис. грн. Загальнi витрати на ведення мисливського господарства областi склали 659,8 тис. грн., у тому числi, за рахунок держбюджету - 23,5 тис. грн.

У мисливському господарствi областi зайнято 125 чоловiк, у тому числi 4 мисливствознавця (1 у системi УТМР, 3 - в ДЛГО "Донецьклiс") та 56 штатних єгерiв (51 - УТМР, 5 - ДЛГО). Hедостатня кiлькiсть єгерського складу в системi УТМР негативно впливає на стан охорони, використання та вiдтворення мисливської фауни. Динамiка чисельностi основних видiв мисливської фауни подається у Додатку 2.7.-2.

З наведених даних виникає, що в областi продовжує знижуватись чисельнiсть усiх охоплених облiком видiв диких тварин. Значно зменшилась кiлькiсть копитних, а чисельнiсть козулi стала на рiвнi, нижче мiнiмального, що призвело до заборони у 1996 роцi добування цих тварин в 17 органiзацiях УТМР. В 8 мiськрайорганiзацiях УТМР, враховуючи зниження чисельностi, не затверджувались лiмiти на добування кабана. В 2,7 рази (у порiвняннi з 1992 р.) зменшелась чисельнiсть лося, полювання на якого заборонено з 1994 року. Постiйно знижується чисельнiсть зайця-русака. Заходи, спрямованi на штучне розселення фазана не впливають на зрiст його поголiв'я.

Таке становище обумовлене, перш за все, незадовiльним виконанням користувачами покладених на них законодавством обов'язкiв щодо забезпечення охорони та вiдтворення мисливського фонду, незадовiльним веденням мисливського господарства.

У процесi передачi мисливських угiдь користувачам (згiдно Постанови КМ України вiд 20.07.96 р. N 780) необхiдно урахувати всi питання, якi допоможуть реалiзувати необхiдну господарську iнiцiативу, направлення коштiв на охорону та вiдтворення фауни, забезпечать повну вiдповiдальнiсть за дiї в мисливських угiддях.

Фонд рибогосподарських водойм областi та стан рибних запасiв в них, за звiтний рiк, не змiнився.

В зв'язку з вiдсутнiстю iнструкцiї по веденню кадастру тваринного свiту i вiдсутнiстю фiнансування, кадастр об'ектiв рибного господарства не ведеться, тому привести склад аборiгенної iхтiофауни водойм - неможливо.

Iз-за недостатньої роботи по вiдновленню,продовжує знижуватись рибопродуктивнiсть водойм, якi використовуються як спецiальнi товарнi рибницькi господарства. При науково обгрунтованих об'ємах зариблення двухлiток рослинноядних видiв риб та карпа - 1000 штук на гектар водної поверхнi, основним користувачем цих водойм - АВО "Донрибокомбiнат" зарибляється 520 сьоголiток, 78,5 годовикiв та 45,5 двухлiток.

У 1996 роцi, згiдно статистичної звiтностi про вилов риби (Ф-N1-риба та Ф-N2-рг) в областi дiяло 53 господарства, об'єднання та органiзацiї, якi здiйснювали рибницьку та рибальську дiяльнiсть. Деякi органiзацiї (зокрема кооператив "Водник", СП "Iнтера" та iн.) не звiтують перед державою, а є й такi, що нiде не зареєструвались як органiзацiї, якi займаються спецiальним використанням рибних ресурсiв.

Всiма рибницькими та рибальськими господарствами та органiзацiями областi вiдловлено 5916,6 т риби, що на 677 т, або на 10% менше, нiж у 1995 роцi. У прiсноводних водоймах виловлено 4100 т, в тому числi 3804 т в ставкових господарствах, 13 т - в садках i басейнах.

Основними об'єктами промислового рибальства в прiсноводних водоймах є бiлий та рябий товстолоб, бiлий амур, короп, лящ; кiлька, тюлька, хамса i судак - в Азовському морi. Обсяги вилову риби за 1994-96 р.р. наведенi в Додатку 2.7.-3.

Охорона дикорослих лiкарських рослин здiйснюється в 27 заповiдних територiях.

Щорiчно приймаються розпорядження голови держадмiнiстрацiї "Про встановлення лiмiтiв використання природних ресурсiв лiкарських, технiчних та iнших цiнних видiв рослин".

Аналiз виконання плану заготiвлi лiкарської сировини дикорослих рослин в номенклатурi та по заготiвельниках за 1996 рiк подається в Додатку 2.7.-4.

Використання встановлених лiмiтiв в 1996 р. становить 7%. В порiвняннi з 1995 роком заготовлено лiкарської сировини в звiтному роцi на 56913 кг менше за вiтсутностю коштiв.

При проведеннi операцiї "Першоквiт-96" за незаконну заготiвлю рослин, занесених до Червоної книги України, було складено 9 протоколiв на мешканцiв Криму, мiст Артемiвська та Макiївки Донецької областi.

За станом на 01.01.97 року природно-заповiдний фонд Донецької областi включає 92 об'єкти, якi займають площу 18955 га, що становить 0,71 % територiї областi. Hайбiльш забезпеченими охоронним режимом являються ботанiчнi об'єкти та степовi комплекси: iз проростаючих на територiї областi рослин, що занесенi до Червоної книги України, 86(100%) видiв забезпеченi охороною в об'єктах природно-заповiдного фонду. Iз 98 виявлених в областi видiв тварин, занесених до Червоної книги України, охороною в об'єктах природно-заповiдного фонду забезпеченi 14 (13,6%).

Iз 10 зоологiчних заповiдних територiй 6 створено з метою охорони поселень комах-опилювачiв. Hедостатня кiлькiсть зоологiчних об'єктiв (12,6% вiд загальної кiлькостi територiй, що охороняються) обумовлена слабкою науковою базою, а також урбанiзацiєю територiї областi. Hе в повнiй мiрi забезпеченi охороною унiкальнi геологiчнi та гiдрологiчнi об'єкти.

В Донецькiй областi зарезервованi цiннi природнi територiї з метою їх подальшого заповiдання загальною площею 43990 гектарiв,в тому числi Указом Президннта України вiд 10.03.94р. N 79 94 - 41540 га, рiшенням обласної Ради народних депутатiв вiд 19.05.94р. - 2450 га.

Пiдготовлений проект рiшення обласної Ради народних депутатiв на створення 8 заповiдних об'єктiв мiсцевого значеннязагальною площею 401 га в Олександрiвському районi.

Ведеться робота по розширенню територiї Українського степового природного заповiдника, пiдготовленi всi необхiднi матерiали на створення нового фiлiалу "Кальмiусський" в Тельмановському районi. У зв'язку з вiдсутностю фiнансування затримуються роботи по вiдмежуванню територiї фiлiалу на мiсцевостi. Держуправлiнням пiдготовленi всi необхiднi матерiали на створення 3 заказникiв загальнодержавного значення: "Бакаї Кривої коси", "Єланчанськi бакаї" та "Приазовський чапельник".

Донецьким держунiверситетом спiльно з Держуправлiнням екобезпеки в Донецкiй областi розроблено проект створення нацiонального природного парка "Святi Гори".

З метою збереження водно - болотних угiдь, якi згiдно iз Законом України "Про участь України в Конвенцiї про водно-болотнi угiддя, що мають мiжнародне значення, головним чином як середовища iснування водоплавних птахiв", що прийнятий постановою Верховної Ради України вiд 29.10.96р.N 437 96 - ВР, посилено контроль за вiдповiдними природними територiями та розробляються заходи для їх збереження та вiдтворення.

В липнi 1996 року Держуправлiнням проведена колегiя, де було розглянуто питання дотримання Українським степовим природним заповiдником Закону України "Про природно-заповiдний фонд України".

Проведена робота по переоформленню документiв (положень, охоронних зобов'язань) на 8 заповiдних об'єктiв загальнодержавного значення.

Видавались дозволи на використання природних ресурсiв на територiях природно-заповiдного фонду.

З метою збереження цiнних природних територiй в ходi земельної реформи Держуправлiнням пiдгтовленi пропозицiї для розгляду на колегiї облдержадмiнiстрацiї про збiльшення площi природно-заповiдного фонду областi до 5%.

З метою збереження та рацiонального використання ресурсiв рекреацiйних зон в Донецькiй областi необхiдно провестi роботи щодо їх вiдмежування та розробки порядку їх використання. Разом з тим, цi роботи, передбаченi рiшенням обласної Ради народних депутатiв вiд 14.10.95 року, не виконуються у зв'язку з вiдсутнiстю необхiдних коштiв.

Доповiдь про стан середовища в Донецькiй областi за 1996 рiк