Доповiдь про стан середовища в Донецькiй областi за 1996 рiк

14. Природно-техногенна (екологiчна) безпека

У 1996 р. Держуправлiнням було зареєстровано 6 техногенних аварiй, якi привели до екстремального забруднення водних об'єктiв.

У результатi обвалення шахтного водоскиду в шламонакопичувачi ЦЗФ "Дзержiнська" (м. Дзержiнськ) сталося iнтенсивне винесення вугiльної пульпи, що призвело до значного забруднення рiк Кривий Торець i Сiверський Донец. Двiчi iз-за пошкодження силового кабеля сталася аварiя на очисних спорудах госппобутових стокiв в м. Селiдовi i у воднi об'єкти було скинуто близько 160 тис. м³ неочищених стокiв. В протяжi тривалого часу з самортизованого напiрного колектора КНС-5 в м. Костянтинiвцi вiдбувався скид неочищених госпфекальних стокiв в рiку Кривий Торець.

У 1992 роцi на шахтi iм. Артема ПО "Дзержiнськвугiлля" 2 джерела Cs-137 активнiстю 1,28 *1010 Бк/кг кожен були затопленi. У даний час вони знаходяться пiд водою на глибинi 40 м.

У травнi 1996 р. в Донецькiй областi сталося 2 аварiї з джерелами iонiзуючого випромiнювання:

1. На шахтi "Червоний жовтень" ПО "Орджонiкiдзевугiлля", м. Єнакiєве, було затоплено три РIПа з джерелами Cs-137. Аварiя лiквiдована в жовтнi. Джерела зданi на поховання.

2. На шахтi "Пiвнiчна" ПО "Дзержiнськвугiлля" внаслiдок самозагорання вугiлля в бункерi сталась пожежа в зонi установки джерела. Захист джерела був частково розплавлений. Забруднення навколишнього середовища вiдзначено не було. Джерело здане на поховання.

Вiдносно техногенного радiацiйного фону можна вiдзначити наступне. Спалення викопного палива збагачує бiосферу торiєм, ураном, радiєм i збiльшує дозове навантаження на населення, що проживає в радiусi впливу електростанцiї або котелен. У вугiллi питома активнiсть природних радiонуклiдiв (ЕРН) менше, нiж в земнiй корi, але в родовищах низькосортного вугiлля зустрiчаються уранозалiзистi вугiлля з високим вмiстом ЕРН (пропласт в пластi М3, близькiсть до уранових родовищ -ш. Благодатна, ш. Красноармiйська-Захiдна № 1 i iнш.).

Аналiз i оцiнка стану викидiв ТЕЦ i вугiльних котельних показує, що спалення тiльки 1 млн. т вугiлля Донбасса, приводить до викидiв в навколишню середу Ra-226 до 10.0 Кi (вмiст в грунтi 0,1 - 0,2 Кi/км²), Th-232 до 3.3 Кi (вмiст в грунтi 0,1 - 0,15 Кi/км²) i K-40 до 50.0 Кi (вмiст в грунтi 2,0 - 2,5 Кi/км²). Вмiст ЕРН в привiзних i викопних матерiалах, викидах i вiдходах показано в Додатках 14.-1 i 14.-Вмiст ЕРН в привiзних i викопних матерiалах, викидах i вiдходах показано в Додатках 14.-1 i 14.-2.

На сьогоднi немає даних, що характеризують рiвень радiацiйної безпеки ЕРН, якi попадають на поверхню Землi з вугiллям, породою i шахтними водами, викидами i скидами споживачiв вугiлля, розподiлом їх у викидах i скидах при використаннi вугiлля як палива, в процесi збагачення i хiмiчної переробки, впливу їх на радiацiйно-екологiчну обстановку, змiни радiацiйного фону i умови мешкання населення.

Населення, те, що проживає навколо вугiльних електростанцiй зазнає зовнiшнього опромiнення, зумовленого випромiнюванням радiонуклiдiв, осiлих на поверхню грунту. Крiм того, тi, що викидаються iз золою ЕРН можуть попасти в органiзм через органи дихання i пероральным шляхом внаслiдок вiдкладення ЕРН на поверхнi рослин.

Доповiдь про стан середовища в Донецькiй областi за 1996 рiк